Стаття присвячена аналізу практики застосування рішень Конституційного Суду України Верховним Судом у контексті перегляду судових рішень за виключними обставинами.

Виявлені та досліджені проблеми імплементації актів Конституційного Суду України включно щодо дотримання визначеного оформлення відповідних звернень осіб згідно з вимогами, передбаченими процесуальним законодавством.

У статті наведена практика Верховного Суду, що ілюструє складнощі у взаємодії між судами загальної юрисдикції та Конституційним Судом України, зокрема питання ретроспективної та перспективної дії рішень КСУ.

Особливу увагу приділено колізіям у судовій практиці.

Робиться висновок, що запровадження конституційної скарги як механізму захисту конституційних прав громадян і юридичних осіб стало важливим кроком у зміцненні верховенства Конституції України. Водночас законодавчі обмеження, зокрема умова про можливість перегляду судового рішення лише за умови його невиконання, значно знижують ефективність цього інструменту та ускладнюють реальне відновлення порушених прав. Це створює ризик формального підходу до захисту конституційних гарантій і нівелює основну мету консти туційної скарги.

Підкреслюється необхідність удосконалення механізму виконання рішень Конституційного Суду України та процесуальних інструментів перегляду судових рішень. Запропоновано шляхи посилення конституційного контролю для забезпечення верховенства Конституції України та ефективного захисту конституційних прав громадян.

Bibliography

Websites

1. Pro vidnovlennia prav liudyny za naslidkamy ukhvalenoho rishennia KSU hovoryly pid chas kruhloho stolu v KAS VS (10 veresnia 2019) (accessed 06.03.2025) (in Ukrainian).

 2. Yezerov A, ‘Konstytutsiina skarha i vykliuchni obstavyny dlia perehliadu sprav’ (25 zhovtnia 2019) (accessed 01.03.2025) (in Ukrainian).