| Назва статті | Конституційна процедура і конституційне провадження: теоретичні суперечності та шляхи їх подолання |
|---|---|
| Автори |
Оксана Щербанюк
докторка юридичних наук, професорка, професорка кафедри процесуального права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, професорка Вільнюського університету,
членкиня Науково-консультативної ради при Конституційному Суді України, членкиня Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України (Чернівці, Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1307-2535
oksanashcherbanyuk7@gmail.com
Лаура Бзова
PhD, доцентка, асистентка кафедри процесуального права
Чернівецького національного університету
імені Юрія Федьковича
(Чернівці, Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3143-4904
l.bzova@chnu.edu.ua
|
| Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
| Номер журналу | 1 / 2026 |
| Сторінки | 11 - 26 |
| ISSN (друк) | 1026-9932 |
| ISSN (онлайн) | 2310-323X |
| DOI | https://doi.org/10.33498/louu-2026-01-011 |
| Дата надходження статті | 02.03.2026 |
| Дата рекомендації до друку | 23.03.2026 |
| Дата публікації | 01.04.2026 |
| Анотація | Усі конституційні суди Європи беруть участь у русі процесуальної емансипації, який асоціюється з самою демократією, особливо в країнах, які її відкидали протягом минулого століття. Процедура давно здається другорядною галуззю реалізації права. Конституційна процедура, якщо брати її у широкому значенні, являє собою врегульований Основним Законом України та чинними законами спосіб реалізації владних конституційних повноважень. Йдеться про такі процеси, як внесення змін і доповнень до Конституції, процедура імпічменту, порядок призначення чи усунення з посад вищих службових осіб, механізми організації та проведення всенародних опитувань (референдумів), формування владних структур і т. ін. Це є загальним конституційним порядком, який охоплює як процеси, що відбуваються в судових інстанціях, так і ті, що проходять поза судом (нерідко їх іменують парламентськими чи виборчими, які мають окреме конституційно-правове закріплення). Натомість конституційне провадження у більш обмеженому, вузькому значенні є специфічною юрисдикційною (тобто судовою) діяльністю Конституційного Суду України. Воно окреслюється як сукупність процесуальних кроків, які здійснюються Конституційним Судом під час дослідження та вирішення питань, що належать до його юрисдикції (на підставі конституційного подання, звернення чи скарги). Цей процес характеризується наявністю чітко визначених етапів, часових рамок, вимог до доказів, визначених сторін та фінального рішення. У доктрині конституційного права конституційна процедура, або ж конституційний процес, звично трактується як комплекс правил, які впорядковують втілення у життя конституційно-правових приписів матеріального характеру й установлюють порядок здійснення найважливіших дій у сфері конституційного права. До таких належать, приміром: порядок ухвалення, внесення поправок та офіційного оприлюднення Основного Закону України; механізм обрання Президента держави, формування народного представництва (Верховної Ради), призначення суддів; конституційне судочинство (подання звернень до Конституційного Суду, розгляд відповідних справ, інститут конституційної скарги); а також процедури, пов’язані з імпічментом, проведенням всенародного волевиявлення (референдуму), розпуском законодавчого органу, та інші. В останні роки тематика конституційної процедури та конституційного провадження – це не “теоретична” або “академічна” тема, а жива, динамічна, практично затребувана сфера. |
| Ключові слова | конституційна процедура; конституційне провадження; Конституційний Суд України; конституційна доктрина; верховенство права |
| References | 1. Cappelletti M, Giudici Legislatori? (Giuffrè 1984). |
| Електронна версія | Завантажити |