Реалізація конституційного права на соціальний захист в Україні суттєво ускладнена низкою причин, серед яких – неефективна система соціального захисту, яка охоплює як конституційне право на соціальний захист, так і величезну кількість пільг, доплат, одноразових виплат, компенсацій тощо. “Розбудові” цієї системи суттєво сприяли закономірності функціонування політичного популізму, завдяки якому кількість соціальних виплат, пільг і компенсацій невпинно зростала всупереч фінансово-економічним можливостям держави, натомість реальна захищеність дійсно вразливих груп обернено пропорційно знижувалася. Метою цієї статті є аналіз ролі органу конституційної юстиції у формуванні офіційної доктрини захисту соціальних прав, зокрема конституційного права на соціальний захист, що відбувався в умовах конфлікту політичного популізму та потреб реального гарантування людських прав, що є передумовою функціонування системи конституціоналізму. Проведена наукова розвідка-аналіз дає підстави для висновку, що конституційне право на соціальний захист в Україні тривалий час розвивалося на фоні конфлікту політичного популізму, який стимулював розширення законодавчо встановлених соціальних гарантій без належного урахування реальних можливостей держави, та конституціоналізму, що потребує не декларативного накопичення соціальних обіцянок, а побудови дієвої системи гарантування людських прав. Показано, що така проблема значною мірою зумовлена самою природою соціальних прав. На відміну від особистих і політичних прав, вони потребують активної ролі держави, реалізації позитивних обов’язків і залежать від фінансово-економічних ресурсів. Тому у сфері соціальних прав особливо гостро постає питання про межі допустимого конституційного контролю, а також про роль органу конституційної юстиції у пошуку збалансованого підходу між захистом людської гідності, повагою до дискреції законодавця та вимогами соціальної держави. Еволюція практики Конституційного Суду України дає змогу простежити поступове формування сучасної офіційної конституційної доктрини права на соціальний захист. На першому етапі переважав максимально широкий підхід, за якого майже будь-яка встановлена законом соціальна гарантія розглядалася як складова цього права. На другому етапі Суд визнав залежність обсягу і механізмів реалізації соціальних прав від соціально-економічних можливостей держави та водночас сформулював концепцію внутрішньої структури права на соціальний захист, у якій слід вирізняти його конституційне ядро. На третьому етапі особли ву роль відіграє людська гідність, крізь призму якої Суд підходить до визначення мінімально допустимого обсягу соціальних прав та до оцінки конституційності правових актів за критеріями пропорційності, рівності, недискримінації, правової визначеності та справедливості.

Bibliography

Authored books

1. Fredman S, Human Rights Transformed: Positive Rights and Positive Duties (Oxford University Press 2008) 65–74 https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199272761.001.0001.

2. King J, Judging Social Rights (Cambridge University Press 2012) DOI: 10.1017/ CBO9781139051750.

3. Sunstein C, The Second Bill of Rights: FDR’s Unfinished Revolution and Why We Need It More Than Ever (Basic Books 2004).

4. Tushnet M, Weak Courts, Strong Rights: Judicial Review and Social Welfare Rights in Comparative Constitutional Law (Princeton University Press 2008).

5. Young K, Constituting Economic and Social Rights (Oxford University Press 2012).

6. Rechytskyi V, Konstytutsiine ABV (Prava liudyny 2016) (in Ukrainian). Edited and translated books

7. Rolz Dzhon, Politychnyi liberalizm (per z anhl O Mokrovolskyi, Osnovy 2000) (in Ukrainian).Journal articles

8. Michelman F I, ‘The constitution, social rights, and liberal political justification’ [2003] 1(1) International Journal of Constitutional Law 13–34 https://doi.org/10.1093/icon/1.1.13.

9. Young K, ‘A typology of economic and social rights adjudication: Exploring the catalytic function of judicial review’ [2010] 8(3) International Journal of Constitutional Law 385–447 https://doi.org/10.1093/icon/moq029.

10. Barabash Yu, ‘Dykhotomiia pravovoi, demokratychnoi ta sotsialnoi derzhavnosti – tonka hran ukrainskoho konstytutsionalizmu’ [2010] 7 Pravo Ukrainy 24–32 (in Ukrainian).

11. Barabash Yu, ‘Pryntsyp sotsialnoi derzhavy: okremi pytannia konstytutsiino-pravovoi doktryny ta praktyky na suchasnomu etapi’ [2013] 12 Pravo Ukrainy 54–70 (in Ukrainian).

12. Barabash Yu, ‘Sotsialni prava hromadian ta mozhlyvosti yikh zakhystu Konstytutsiinym Sudom Ukrainy (chastyna persha)’ [2011] 4 Publichne pravo 15–22 (in Ukrainian).

13. Barabash Yu, ‘Sotsialni prava hromadian ta mozhlyvosti yikh zakhystu Konstytutsiinym Sudom Ukrainy (chastyna druha)’ [2012] 1 Publichne pravo 15–23 (in Ukrainian).

14. Tseliev O, ‘Verkhovenstvo prava ta sotsialna derzhava: poshuk shliakhiv podolannia superechnostei’ [2023] 9-10 Naukovi zapysky NaUKMA. Yurydychni nauky 87–97 https:// doi.org/10.18523/2617-2607.2022.9-10.87-97 (in Ukrainian). Websites

15. Roosevelt F D, ‘State of the Union Message to Congress’ (January 11, 1944) (accessed 15.02.2026).