Проблематика злочинів проти людяності посідає одне з провідних місць у сучасній системі міжнародного кримінального правосуддя, оскільки відображає потенціал міжнародного співтовариства забезпечувати реагування на найтяжчі порушення норм гуманності та гарантувати невідворотність відповідальності за їх учинення. Еволюція поняття злочинів проти людяності та його практичного застосування – від Нюрнберзького процесу до юрисдикційної діяльності Міжнародного кримінального суду (МКС) – демонструє поступове формування універсальних стандартів індивідуальної кримінальної відповідальності в міжнародному праві.

МЕТА СТАТТІ полягає у здійсненні комплексного аналізу становлення та розвитку практики міжнародного кримінального правосуддя щодо злочинів проти людяності, з’ясуванні ключових тенденцій еволюції їх кваліфікації та ідентифікації сучасних викликів, що постали перед міжнародною спільнотою, зокрема у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Методологічну основу дослідження становлять історико-правовий, формально-юридичний, порівняльно-правовий і системний методи, застосування яких дало змогу простежити трансформацію відповідних нормативних підходів, узагальнити судову практику та оцінити новітні інструменти доказування й переслідування міжнародних злочинів у сучасному правозастосуванні.

У результаті встановлено, що міжнародні трибунали та МКС сформували чіткі критерії визначення широкомасштабності та системності нападів на цивільне населення, конкретизували елементи складу злочинів проти людяності, розширили підходи до кваліфікації сексуальних і гендерно зумовлених злочинів, а також уточнили межі командної відповідальності й співучасті. Окремо підкреслено зростання ролі цифрових технологій у процесах збирання, верифікації та аналізу доказів, а також розвиток гібридних інституційних моделей міжнародного правосуддя.

У висновках наголошено, що еволюція практики міжнародного кримінального правосуддя засвідчує незворотний характер процесу інституціоналізації відповідальності за злочини проти людяності. Сучасні тенденції свідчать про посилення глобальної солідарності, технологічну модернізацію процедур доказування та зміцнення ролі міжнародних інституцій у забезпеченні верховенства права в умовах нових викликів міжнародній безпеці.

Journal articles

1. Andrushko A, ‘Kontseptsiia zlochynu henotsydu Rafala Lemkina: stanovlennia, transformatsiia, suchasne znachennia’ [2025] 1 Visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho

universytetu. Seriia: Pravo 569–577 https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.01.95 (in Ukrainian).

2. Dromina-Volok N, ‘Pryntsyp “nullum crimen sine lege” v konteksti diialnosti suchasnykh mizhnarodnykh kryminalnykh trybunaliv ad hoc’ [2007] 32(54) Aktualni problemy

derzhavy i prava 265–270 (in Ukrainian).

3. Rabinovych P, Osoba V, ‘Profesor H. Lauterpakht – avtor idei ta pershoho proektu Mizhnarodnoho billia (Zahalnoi deklaratsii) prav liudyny’ [2013] 4(75) Visnyk Natsionalnoi

akademii pravovykh nauk Ukrainy 3–10 (in Ukrainian).

Encyclopedias

4. Schabas W A, ‘International criminal law’ (Encyclopaedia Britannica 2025) britannica.com/topic/international-criminal-law> (accessed 15.02.2026).

5. Bilenchuk P, Kochetkov V, Mishchenko V, ‘Haazki konventsii pro zakony ta zvychai viiny 1899 i 1907’, Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy (I Dziuba ta in. (redkol), 2006) esu.com.ua/article-27901> (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

6. Symonenko R, ‘Paryzka myrna konferentsiia 1919–20’, Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy (I Dziuba ta in. (redkol), 2025) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).

Conference papers

7. Yurchyshyn V, ‘Dokazy ta yikh vlastyvosti u diialnosti Mizhnarodnoho kryminalnoho sudu: osnovni aspekty’, Yevropeiskyi vybir Ukrainy, rozvytok nauky ta natsionalna bezpeka v realiiakh masshtabnoi viiskovoi ahresii ta hlobalnykh vyklykiv KhKhI stolittia (do 25-richchia Natsionalnoho universytetu “Odeska yurydychna akademiia” ta 175-richchia  Odeskoi shkoly prava): u 2 t.: materialy Mizhnar.nauk.-prakt. konf. (m. Odesa, 17 chervnia 2022 r.) T. 1 (S Kivalov (red), Helvetyka 2022) 401–404 (in Ukrainian).

8. Yurchyshyn V, ‘Dopustymist ta nedopustymist informatsii / dokaziv u Mizhnarodnomu kryminalnomu sudi: osnovni polozhennia’, Kryminalna yustytsiia suchasnoi Ukrainy: vyklyky ta perspektyvy: materialy Mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysv. do 75-richchia d.yu.n., prof. Yu. P. Alenina (L Arkusha, O Torbas, V Zavtur (red) 2021) 152–156 (in Ukrainian).

Websites

9. Boister N, ‘The Tokyo Trial and its Legacy’ (National University of Singapore, 26 September 2022) (accessed 15.02.2026).

10. Vybir zarady spravedlyvosti: posibnyk zi stvorennia mekhanizmiv prytiahnennia do vidpovidalnosti za naitiazhchi zlochyny (Options for Justice, per. z anhl. Mizhnarodnyi fond “Vidrodzhennia” 2017) (accessed 15.02.2026) (in Ukrainian).