Responsive image
Назва статті Штучний інтелект в оптиці права Європейського Союзу
Автори
Тетяна Коломоєць
докторка юридичних наук, професорка, членкиня-кореспондентка НАПрН України, заслужена юристка України, деканеса юридичного факультету Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1101-8073 T_deputy@ukr.net
Валерій Колпаков
доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри конституційного і адміністративного права Запорізького національного університету (Запоріжжя, Україна) ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8580-3261 Researcher ID: E-7091-2016 v.k.kolpakov@gmail.com
Назва журналу Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія)
Номер журналу 1 / 2026
Сторінки 263 - 276
ISSN (друк) 1026-9932
ISSN (онлайн) 2310-323X
DOI https://doi.org/10.33498/louu-2026-01-263
Дата надходження статті 14.02.2026
Дата рекомендації до друку 23.03.2026
Дата публікації 01.04.2026
Анотація

Автори пропонують осмислення статусу штучного інтелекту в оптиці права Європейського Союзу з метою показати, що в сучасному європейському правопорядку він уже не сприймається як нейтральна технологічна новація, а постає об’єктом спеціального нормативного впорядкування, у якому поєднуються вимоги внутрішнього ринку, захисту фундаментальних прав, цифрової безпеки, прозорості та юридичної контрольованості. У статті обґрунтовано, що право Європейського Союзу не просто описує штучний інтелект як сегмент цифрової реальності, а формує ризик-орієнтований режим його допустимості, який охоплює заборонені практики, високоризикові системи, моделі загального призначення, правила прозорості щодо згенерованого контенту, вимоги людського нагляду та процедури забезпечення відповідності. Показано, що європейська модель розгортається не лише в межах права Європейського Союзу у вузькому сенсі, а й у ширшому конвенційному просторі, де штучний інтелект оцінюється через вимоги приватності, недискримінації, справедливого суду, ефективного засобу правового захисту та верховенства права. Окрему увагу приділено порівнянню європейської моделі з американським підходом, а також визначенню наслідків цієї регуляторної архітектури для України – насамперед у сфері адаптації законодавства, академічної доброчесності, правозастосування та майбутньої судової практики. У підсумку доведено, що право Європейського Союзу пропонує нову юридич-ну оптику осмислення штучного інтелекту, в якій інноваційність визнається лише за умови її сумісності з гідністю людини, демократією та правовою визначеністю.

Ключові слова Акт Європейського Союзу про штучний інтелект; генеративний штучний інтелект; право Європейського Союзу; моделі загального призначення; прозорість контенту; права людини; юридична контрольованість; академічна доброчесність; адаптація законодавства України; штучний інтелект
References

Journal articles

1. Derkach V, Prokopovych-Tkachenko Ye, Rudenko Ye, ‘Vykorystannia shtuchnoho intelektu v sudovomu protsesi Ukrainy: pravovi, etychni ta protsesualni aspekty’ [2025] 3 Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal 460–464. DOI: 10.32782/2524-0374/2025-3/109 (in Ukrainian).

Conference papers

2. Kolpakov V, ‘Shtuchnyi intelekt i akademichna dobrochesnist za Regulation (EU) 2024/1689 (artificial intelligence act)’, Informatsiine pravo: suchasni vyklyky i napriamy rozvytku: V Mizhnarodna konferentsiia (2025) 102–106 (in Ukrainian).

Websites

3.  Commission publishes second draft of Code of Practice on Marking and Labelling of AIgenerated content (European Commission 05.03.2026) (accessed 15.02.2026).

4. Ethics guidelines for trustworthy AI. High-Level Expert Group on Artificial Intelligence. Brussels, 2019 (accessed 15.02.2026).

5. General-Purpose AI Models in the AI Act – Questions & Answers (European Commission 09.09.2025) (accessed 15.02.2026).

6. Implementation of the AI Act at European level (Bundesnetzagentur) (accessed 15.02.2026).

7. Navigating the AI Act (European Commission 28.01.2026) (accessed 15.02.2026).

Електронна версія Завантажити