| Назва статті | Досвід правового регулювання обробки інформації про пасажирів у Великій Британії та можливі шляхи його впровадження в Україні |
|---|---|
| Автори |
Ярослав Шевчук
кандидат економічних наук,
доцент кафедри загальноправових дисциплін
Навчально-наукового гуманітарного інституту
Національної академії Служби безпеки України
(Київ, Україна)
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-0585-3581
shevchuk.atc@ssu.gov.ua
|
| Назва журналу | Юридичний журнал «Право України» (україномовна версія) |
| Номер журналу | 1 / 2026 |
| Сторінки | 277 - 290 |
| ISSN (друк) | 1026-9932 |
| ISSN (онлайн) | 2310-323X |
| DOI | https://doi.org/10.33498/louu-2026-01-277 |
| Дата надходження статті | 23.10.2025 |
| Дата рекомендації до друку | 23.03.2026 |
| Дата публікації | 01.04.2026 |
| Анотація | Стаття присвячена аналізу досвіду правового регулювання обробки інформації про пасажирів у Великій Британії та можливим шляхам його впровадження в Україні. Актуальність статті зумовлена тим, що Велика Британія створила власну систему правового регулювання збирання попередньої інформації про пасажирів (API) та записів про бронювання пасажирів (PNR) ще у 2003 р., задовго до прийняття Директиви ЄС 2016/681. Тому цей досвід, зокрема, у створенні та функціонуванні Національного прикордонного таргетингового центру (NBTC) як Підрозділу обробки інформації про пасажирів (PIU) є цінним орієнтиром для України і може бути адаптовано для формування в Україні національного PIU, з урахуванням поточних законодавчих ініціатив щодо його інституціалізації, а також особливостей національного законодавства, зокрема Закону України “Про захист персональних даних” та Закону України “Про боротьбу з тероризмом”. На основі вивчення досвіду Великої Британії обґрунтовано висновок про доцільність напрацювання в Україні Концепції створення міжвідомчого мультимодального PIU для обробки інформації про пасажирів міжнародних рейсів залізничного, автомобільного (автобусного), морського та авіаційного транспорту, яка має містити такі аспекти: 1) структура та створення вітчизняного PIU, до складу якого мають входити, для забезпечення ефективної взаємодії та координації, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба України, Державна митна служба України та Національна поліція України; 2) підготовка персоналу; 3) системи обробки даних; 4) аналіз і таргетинг для уникнення дискримінації за ознаками раси, релігії, сексуальної орієнтації тощо; 5) взаємодія вітчизняного PIU з органами держави та Європолом і Євроюстом; 6) захист інформації та конфіденційність, що передбачає знеособлення даних PNR через 6 місяців та призначення незалежного Уповноваженого з захисту даних у PIU; 7) контроль і нагляд з посиленням ролі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для моніторингу за дотриманням законодавства, що стосується обробки інформації про пасажирів, з наданням доступу до даних і критеріїв моніторингу; впровадження громадського контролю, оприлюднення інформації про права пасажирів на офіційних вебсайтах уповноважених органів та ін.; 8) відповідальність за порушення законодавства про обробку інформації про пасажирів. Як орієнтир для визначення розміру штрафів за невиконання перевізниками зобов’язань щодо надання інформації PIU та форм передачі даних, можна використовувати Immigration Act 1971, PNR Regulations 2018, яке передбачає стягнення за вчинення порушень до 10 000 фунтів стерлінгів. Доведено, що адаптація досвіду Великої Британії щодо правого регулювання обробки інформації про пасажирів, створення та функціонування PIU дасть змогу й Україні сформувати відповідну ефективну систему, що враховуватиме специфіку національних безпекових викликів, зокрема воєнні реалії та гібридні загрози. Це не лише посилить національну безпеку через оперативну обробку API та PNR, а й сприятиме боротьбі з тероризмом, нелегальною імміграцією та організованою злочинністю, зберігаючи баланс із захистом прав людини та персональних даних. Акцентовано увагу на тому, що інтеграція міжвідомчого підходу, розвиток власної технологічної інфраструктури та впровадження пілотних проєктів забезпечать поступове впровадження вітчизняного бачення PIU, мінімізуючи ризики та оптимізуючи ресурси. Крім того, така модель сприятиме посиленню міжнародної співпраці з ЄС та іншими партнерами, наближаючи Україну до європейських стандартів у сфері боротьби з тероризмом, тяжкими злочинами та забезпечення належного прикордонного контролю. У довгостроковій перспективі це приведе до підвищення ефективності діяльності відповідних уповноважених державних органів, зниження рівня загроз і створення якісної системи правового регулювання обробки інформації про пасажирів, що відповідає як національним інтересам, так і міжнародним зобов’язанням України. |
| Ключові слова | інформація про пасажирів (API); реєстраційні записи пасажирів (PNR); правове регулювання обробки інформації про пасажирів; Підрозділ обробки інформації про пасажирів (PIU); Концепція створення міжвідомчого мультимодального PIU; європейські стандарти у сфері боротьби з тероризмом, тяжкими злочинами та забезпечення належного прикордонного контролю; Велика Британія; Служба безпеки України; Державна прикордонна служба України; Державна митна служба України; Національна поліція України |
| References | Journal articles 1. Berezhniuk I, Fradynskyi O, ‘Systemy reiestratsii pasazhyriv (PNR), yak dzherelo informatsii na aviatsiinomu transporti’ [2017] 1 Mytna bezpeka 6–12 (in Ukrainian). 2. Kysil L, Shevchuk N, ‘Obrobka informatsii pro pasazhyriv (API) ta danykh zapysu reiestratsii pasazhyriv (PNR): yevropeiski standarty ta vitchyzniani realii’ [2024] 9 Pravo Ukrainy 104– 121 (in Ukrainian). 3. Kysil L, Shevchuk Ya, ‘Do pytannia pro model realizatsii funktsii zbyrannia informatsii pro pasazhyriv usikh vydiv transportu, zokrema API/PNR’ [2024] 34 Pravova derzhava 467–469 (in Ukrainian). 4. Kysil L, Shevchuk Ya, ‘Instytutsiino-pravovi zasady realizatsii funktsii zbyrannia informatsii pro pasazhyriv’ [2023] 3 Chasopys Kyivskoho universytetu prava 85–91 (in Ukrainian). 5. Kudinov S, Sukmanova O, ‘Poperednia reiestratsiia pasazhyriv yak zasib protydii teroryzmu’ [2024] 40 Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava. Seriia ekonomichna. Seriia yurydychna 326–332 (in Ukrainian). 6. Leonov B, Shevchuk Ya, ‘Obrobka informatsii pro pasazhyriv yak efektyvnyi instrument protydii teroryzmu’ [2024] 1(48) Informatsiia i pravo 170–179 (in Ukrainian). 7. Nikiforenko V, ‘Administratyvna vidpovidalnist aviapereviznykiv za nevykonannia obov’iazku peredachi poperednikh danykh reiestratsii osoby’ [2020] 5 Pravo i suspilstvo 90–96 (in Ukrainian). 8. Fihura V, ‘Osoblyvosti pravovoho statusu Natsionalnoho tsentru obrobky poperednikh danykh v konteksti funktsionuvannia systemy API/PNR’ [2024] 1(3) Zakon i kordon 201– 219 (in Ukrainian). 9. Filippov S, Marchuk A, ‘Praktychni rekomendatsii shchodo vprovadzhennia systemy obrobky poperednoi informatsii pro pasazhyriv (API/PNR) yak instrumentu protydii transkordonnym zahrozam’ [2021] 44 Pravova derzhava 70–77 (in Ukrainian). Theses 10. Filippov S, ‘Kryminolohichni zasady protydii transkordonnii zlochynnosti’ (dys d-ra yuryd nauk, 2019) (in Ukrainian). 11. Pristli E, Bove M, Mizhnarodnyi dosvid ta krashchi praktyky u sferi poperednoi informatsii pro pasazhyriv (API) ta reiestratsiinykh zapysiv pasazhyriv (PNR) (2021) 52 www.osce.org/sites/default/files/f/documents/a/6/510620.pdf> (accessed 19.10.2025) (in Ukrainian). |
| Електронна версія | Завантажити |