У статті авторка аналізує правову природу генетичної ідентичності людини та застосування цього терміна в законодавстві України. Законодавчо закріплені обмеження щодо неприпустимості втручання в геном людини з метою видозміни генома нащадків є утіленням міжнародного консенсусу щодо заборони модифікації генома через зародкову лінію. Водночас міжнародне та національне законодавство оперує низкою термінів: генетичні ознаки людини, генетична ідентичність людини, генетичний апарат людини, визначення яких не закріплені в нормативно-правових актах та щодо яких немає офіційного юридичного тлумачення. Мета статті полягає в дослідженні правової природи генетичної ідентичності людини в контексті застосування відповідної термінології в законодавстві України. Принципи, встановлені Загальною декларацією ЮНЕСКО про геном людини та права людини 1997 р., щодо визнання генома спадщиною всього людства в символічному сенсі, повага до людської гідності, недопущення дискримінації, захист від зловживань та ін. все ще залишаються головними детермінантами для визначення правових меж щодо маніпуляцій з геномом людини. Натепер норми міжнародного права та національного законодавства обмежені декларативними положеннями про заборону модифікації генетичної ідентичності суб’єктів через зародкову лінію, підкреслюючи цим ідентичність особи через її належність до людського роду як біологічного виду. Визначеність поняття генетичної ідентичності людини, зокрема в юридичному контексті, має важливе значення з огляду на необхідність запровадження спеціальних умов та обмежень у зв’язку з опрацюванням генетичних даних і перспектив розвитку і практичного застосування технологій редагування генома людини, що потребує забезпечення належного захисту прав і законних інтересів суб’єктів відповідних правовідносин.

Journal articles

1. Baylis F, Darnovsky M, Hasson K, Krahn T M, ‘Human Germline and Heritable Genome Editing: The Global Policy Landscape’ [2020] 3 The CRISPR Journal 365–377 https://doi. org/10.1089/crispr.2020.0082.

2. de Andrade N N G, Human Genetic Manipulation and the Right to Identity: The Contradictions of Human Rights Law in Regulating the Human Genome’ [2010] 7 SCRIPT- ed 429–452.

3. Goekoop F, van El C G, Widdershoven G, Dzinalija N, Cornel M, Evans N, ‘Systematic scoping review of the concept of ‘genetic identity’ and its relevance for germline modification’ [2020] 15(1) PLoS One https://doi.org/10.1371/journal.pone.0228263.

4. Iasechko S, Kokhanovskaya E, Senyuta I, ‘Genetic information: legal nature and conceptual and categorical apparatus’ [2025] 3 Revista Jurtdica unicuritiba 382–401.

5. Kabata F, Thaldar D, ‘The human genome as the common heritage of humanity’ [2023] 16 (1) Frontiers in Genetics 10–14 https://doi.org/10.3389/fgene.2023.1282515.

6. Krushelnytska H, ‘Private-law definition of the concept and legal nature of human genetic information’ [2023] 41(76) Cuestiones Poltticas 400–418 https://doi.org/10.46398/ cuestpol.4176.23. 153 ПРАВО УКРАЇНИ • 2026 • № 3 • 144-154 ГЕНЕТИЧНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ЛЮДИНИ: ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ

7. Liaw Y Q, ‘An analysis of different concepts of “identity” in the heritable genome editing debate’ [2024] 27 Medicine, Health Care and Philosophy 121–131 https://doi.org/10.1007/ s11019-023-10189-1.

8. Matsumoto D, Nomura W, ‘The history of genome editing: advances from the interface of chemistry & biology’ [2023] 59 Chemical Communications 7676–7684 https://doi. org/10.1039/D3CC00559C.

9. Zheng Y, Li Y, Zhou K, Li T, VanDusen N J, Hua Y, ‘Precise genome-editing in human diseases: mechanisms, strategies and applications’ [2024] 9 Signal Transduction and Targeted Therapy 47 https://doi.org/10.1038/s41392-024-01750-2.

10. Dovhan B, Mikhailina T, ‘Henomna informatsiia liudyny ta yii znachennia dlia dnk-analizu: pravovyi aspekt’ [2023] 1 Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu 5–9 (in Ukrainian).

11. Seniuta I, Yasechko S, ‘Pravove rehuliuvannia henetychnoi informatsii ta henetychnoho testuvannia v Ukraini: vid pravnychoi pryrody do realizatsii osobystykh nemainovykh prav’ [2025] 1(35) Medychne pravo 44–57 (in Ukrainian). Websites

12. Green E, ‘Genome’ (accessed 29.01.2026).

13. Human genome editing (WHO) < Oan genome editing .ealth-topics/human-genome- editing?utm_source=chatgpt.com#tab=tab_1> (accessed 29.01.2026).

14. Identity (Oxford Learner’s Dictionary of Academic English) (accessed 29.01.2026).

15. Jewell C, Balakrishnan V S, ‘The battle to own the CRISPR–Cas9 gene-editing tool’ (April 21, 2017) (accessed 29.01.2026).

16. Nobel Prize in Chemistry 2020 (accessed 29.01.2026).

17. Stefanyshyn N, ‘Try DNK – odne dytia. Yak pratsiuie mitokhondrialne donorstvo, vid choho riatuie i chy dast nadiiu odnostatevym param?’ (08 lystopada 2025) (accessed 29.01.2026) (in Ukrainian).