Статтю присвячено проблемним питанням доктринального визначення, класифікаційного розподілу та системного аналізу джерел адміністративного права. Зосереджується увага на трьох домінуючих доктринальних підходах до формулювання визначення «джерела адміністративного права», виокремлюються недоліки й переваги кожного з них, обґрунтовується доцільність поєднання загальнотеоретичних положень щодо джерел права з вказівкою на галузеву специфіку. Автор вказує на фрагментарність і спрощеність доктринального дослідження класифікації джерел адміністративного права, обґрунтовує потребу в розширеній моделі такого поділу з використанням різноманітних критеріїв. Визначається помилковість ототожнення системного та структурного аналізів джерел адміністративного права, формулюються пропозиції щодо доцільності їх поглибленого системного аналізу задля з’ясування реального ресурсу в умовах реформаційних правотворчих процесів.